Форми захисту, передбачені Законом про надання притулку

У повсякденному житті термін «біженець» часто використовується для позначення груп осіб, які втікають до Німеччини. Однак згідно із Законом про надання притулку цей термін охоплює виключно визнаних біженців відповідно до Женевської конвенції про статус біженців. Оскільки ж не всі особи отримують цей вид захисту після проходження процедури надання притулку, інші види захисту уточнюються Федеральним відомством з питань міграції та біженців як органом, що здійснює виконання Закону про надання притулку: 

  • особи, які бажають подати заяву про надання притулку і ще не зареєстровані у Федеральному відомстві як заявники, називаються шукачами притулку. Заявники перебувають у процесі розгляду справи про надання притулку і мають дозвіл на перебування до прийняття рішення щодо цієї справи.  

  • Особи, які отримали позитивне рішення щодо надання притулку, є визнаними біженцями відповідно до Женевської конвенції про статус біженців (§ 3 Закону про притулок) або особами, що мають право на притулок (§ 16a Конституції Німеччини), з дозволом на проживання

  • Біженці, яким не надано право на притулок, але яким у країні походження загрожує серйозна небезпека, отримують субсидіарний захист (§ 4 Закону про притулок) з дозволом на проживання спочатку на один рік. Ці групи осіб отримують дозвіл на проживання у вигляді електронної чіп-картки, яка замінює колишню наклейку в паспорті. 
    Додаткову інформацію про електронний дозвіл на проживання можна знайти на сайті Федерального відомства з питань міграції та біженців (BAMF)

Особи, щодо яких після завершення процедури надання притулку діє національна заборона на депортацію, юридично підпадають під дію Закону про проживання (§ 60, абз. 5, абз. 7 AufenthG). Біженці, чиї заяви про надання притулку були відхилені, зобов’язані виїхати з країни. Однак якщо виїзд неможливий з юридичних причин, вони отримують статус «допущених». Особи, яким надано дозвіл на тимчасове перебування, юридично підпадають під дію Закону про перебування (§ 60a AufenthG). Інші положення та детальні пояснення можна знайти на сайті BAMF.  

Детальний опис категорій притулку підготували автори д-р Біргіт Різе та д-р Мартен Фогт із наукової служби німецького Бундестагу.  

Вирішальними для отримання статусу захисту або форми захисту є кілька факторів. У першу чергу вирішальне значення мають країнипоходження. При цьому розрізняють безпечні країни походження, треті країни та країни з хорошими перспективами на проживання. Люди з країн з хорошими перспективами на проживання мають найбільші шанси на отримання дозволу на проживання в Німеччині. З 2022 року до цієї категорії відносяться Афганістан, Еритрея, Сомалі та Сирія (див. циркуляр Федерального відомства з питань міграції та біженців (BAMF)). Особи з безпечних країн походження мають ускладнені шанси на отримання дозволу на проживання. З моменту набрання чинності Законом про визначення безпечних країн походження за допомогою правового розпорядження та про скасування адвокатського представництва під час утримання під вартою з метою депортації та утримання під вартою з метою виїзду, те, які країни походження вважаються безпечними, залежить від того, чи йдеться про надання притулку відповідно до статті 16а Основного закону, чи про міжнародний захист. Безпечні країни походження в розумінні статті 16а, абзац 3, речення 1 Основного закону наведені в додатку II до Закону про надання притулку. Безпечні країни походження в розумінні Директиви 2013/32/ЄС про спільні процедури надання та скасування міжнародного захисту визначаються Федеральним урядом за допомогою правового розпорядження.

Багато заявників на отримання притулку, наприклад діти, підлітки або люди з інвалідністю, мають особливі потреби у захисті та пов’язані з цим права, які необхідно враховувати під час процедури надання притулку. Проєкт SENSA – підвищення обізнаності щодо особливих потреб у захисті осіб, які шукають притулку, у Саксонії-Ангальт та Тюрінгії – допомагає ідентифікувати ці потреби у захисті, щоб забезпечити справедливі та юридично надійні процедури надання притулку. Проект пропонує, наприклад, курси підвищення кваліфікації, спеціалізовані конференції, можливості для налагодження контактів та інформаційні матеріали для всіх учасників процедури надання притулку, включаючи спеціалізовані консультаційні служби, опікунів неповнолітніх без супроводу та самих осіб, які потребують захисту. У Саксонії-Ангальт проект реалізується Радою з питань біженців Саксонії-Ангальт.